самоізоляція
САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь.
Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (Ком. Укр., 2, 1968, 42);
Навряд чи можна уявити, щоб велика література нашого часу могла сформуватись в умовах самоізоляції, замкнутості, живлячись вульгарним чуттям національної пихи і власної винятковості (Літ. Укр., 16.I 1970, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоізоляція — самоізоля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самоізоляція — -ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоізоляція — САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Ізоляція себе самого від чогось, когось. Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах