1. Словник української мови у 20 томах

самоізоляція

САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

Ізоляція себе самого від чогось, когось.

Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (з публіц. літ.);

Навряд чи можна уявити, щоб велика література нашого часу могла сформуватись в умовах самоізоляції, замкнутості, живлячись вульгарним чуттям національної пихи і власної винятковості (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоізоляція — самоізоля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоізоляція — -ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самоізоляція — САМОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Ізоляція себе від кого-, чого-небудь. Історичний досвід підтверджує, що не зближення націй, а їх самоізоляція становить загрозу національному існуванню (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах