самоіндукція
САМОІНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз., ел.
Виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні в ньому електричного струму (під час розмикання або замикання струму в електромережі тощо).
Явище проходження змінного струму в колі з самоіндукцією описується лінійним рівнянням (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоіндукція — самоінду́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самоіндукція — -ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику зі зміною в ньому електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоіндукція — САМОІНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні в ньому електричного струму (під час розмикання або замикання струму в електромережі тощо). Явище проходження змінного струму в колі з самоіндукцією описується лінійним рівнянням (Курс мат. анал., II, 1956, 233). Словник української мови в 11 томах