самітницький

САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник.

Самітницьке життя;

// Власт. самітникові.

— Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (Загреб., Спека, 1961, 26).

Значення в інших словниках

1. самітницький — самі́тницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самітницький — самотницький, -а, -е. Прикм. до самітник і самотник. Самітницьке життя. || Власт. самітникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самітницький — САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник. Самітницьке життя; // Власт. самітникові. – Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах