Великий тлумачний словник сучасної мови

самітницький

самі́тницький

самотницький, -а, -е.

Прикм. до самітник і самотник. Самітницьке життя.

|| Власт. самітникові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самітницький — самі́тницький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. самітницький — САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник. Самітницьке життя; // Власт. самітникові. – Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. самітницький — САМІ́ТНИЦЬКИЙ, рідше САМО́ТНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до самі́тник і само́тник. Самітницьке життя; // Власт. самітникові. — Ти бачив, Васю, як танцюють чоловіки, коли вони самі?.. Який страшний, самітницький, хоч вовком вий, сум лежить на дні їхніх очей (Загреб., Спека, 1961, 26).  Словник української мови в 11 томах