самітність
САМІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. самі́тний.
Дерева ронять лист: Дерева од самітності вмирають (Кор., Поезії, 1967, 89);
Незлюбило її життя з самого початку. В сирітство кинуло.. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну… (Хотк., II, 1966, 252);
Дожидалася його самітна тарілка, а хазяйка, зітхаючи на сю самітність, несла горщечок до плити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 116).
Словник української мови (СУМ-11)