санаторій
САНАТО́РІЙ, ю, ч. Лікувально-профілактичний заклад для лікування і відпочинку.
[Кречет:] Проектуючи санаторій, ви мусили думати над тим, щоб кожна лінія, форма несла сонце, радість, бадьорість… (Корн., І, 1955, 112);
Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку щороку приймають величезну кількість людей, повертаючи їм здоров’я і бадьорість (Ком. Укр., 3, 1968, 36);
// перен. Мешканці такого закладу.
Вже світ. З постелі встав я. Санаторій ще спить кругом. Лиш смарагдовий сад пташо́к збудив (Тич., І, 1957, 231).
Словник української мови (СУМ-11)