сангіна
САНГІ́НА, и, ж.
1. М’який червоний або червоно-брунатний (перев. мінеральний) олівець без оправи, який використовують у живописі.
Живописні його твори гарні, але найбільш вдалі малюнки олівцем, вугіллям, сангіною (Літ. Укр., 8.VI 1965, 4).
2. Малюнок, виконаний таким олівцем.
Василь Бородай у своїй єгипетській серії виступав зрілим майстром.. Тому з такою неослабною цікавістю сприймаються портрети «Фелах» (сангіна) і «Робітник з Луксори» (вугілля, сангіна, крейда) (Мист., 2, 1965, 38).
Словник української мови (СУМ-11)