сапання
СА́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. са́пати і звуки, утворювані цією дією.
Кругом тихо було,.. тілько сонне сапання служниці чути було з-за печі (Фр., V, 1951, 407);
Нараз до його слуху долетіло з боку омшаника важке сапання і глухий гупіт (Кол., Терен.., 1959, 109);
*У порівн. Гомін хвиль перейшов у бухання. Спочатку глухе, як важке сапання (Коцюб., І, 1955, 391).
САПА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. сапа́ти.
Захопившись сапанням, Тетяна незчулася, як опинилась під зливою (Добр., Тече річка.., 1961, 94);
Найбільш трудомісткою операцією, як відомо, раніше було ручне сапання. Механізований міжрядний обробіток звільнив людей від цієї важкої роботи (Рад. Укр., 22.III 1961, 2).
2. Пора, період, коли найінтенсивніше сапають.
— Дасте мені, куме Семене, плуга? Я вам відроблю в сапання (Март., Тв., 1954, 75).
Словник української мови (СУМ-11)