сапетка
САПЕ́ТКА, и, ж.
1. Те саме, що сапе́т.
Під хатою-мазанкою красувались уже й готові вироби, виставлені на продаж — чепурні кошики, сапетки (Гончар, Таврія, 1952, 110);
— Ходи, щось перекуси. — Я пізніше. Візьми в сапетці рибу.— Вловив щось? — Та є сяке-таке (Стельмах, І, 1962, 453).
2. Спеціально обладнане приміщення для зберігання кукурудзи.
Для зберігання кукурудзи в колгоспі збудовано 4 сапетки (Колг. Укр., 2, 1962, 14);
Вони вдвох пішли до відкритих сапеток, в яких зберігалася насінна кукурудза (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 148).
Словник української мови (СУМ-11)