сапет
САПЕ́Т, а, ч. Виплетений з лози і т. ін. вертикально видовжений кошик, який використовують для зберігання і перенесення овочів, фруктів і т. ін.
Привіталась побожна Горпинка і здивовано кивнула головою на мішок з нарізаними соняшниками та сапет навибираних огірків (Кос., Новели, 1962, 63);
— Свіжі персики! Мигдаль! Фісташки! — вривався дзвінкий голос хлопчика з повними сапетами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215);
// Такий же кошик для виловленої риби.
Мовчки поставив він на камінь сапет, повний тріпотливої риби, похитав головою і зник у саклі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 287).
Словник української мови (СУМ-11)