саперний
САПЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до сапе́р;
// Який складається із саперів.
Саперна частина, в якій я служив, наводила понтонний міст через Дніпро (Хор., Ковила, 1960, 24);
На станції оце зустрів [Савчук] знайомих солдатів з саперного батальйону (Головко, II, 1957, 439).
∆ Сапе́рний офіце́р — офіцер військово-інженерного підрозділу; офіцер, що має військово-інженерну підготовку.
Гостинний граф, з своєї ласки, взяв до себе всіх саперних офіцерів (Кач., II, 1958, 220).
2. Здійснюваний саперами; пов’язаний з військово-інженерними роботами.
Ходимо на саперні роботи в окопи (Вас., Незібр. тв., 1941, 205);
// Признач. для виконання військово-інженерних робіт.
Іскров дав йому легку саперну лопатку (Бойч., Молодість, 1949, 33).
Словник української мови (СУМ-11)