сарбаз

САРБА́З, а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії — рядовий регулярних військ.

— Ой, що ж то бубни б’ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Шпорта, Мужність, 1951, 89).

Значення в інших словниках

1. сарбаз — сарба́з іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сарбаз — -а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сарбаз — Вояк перський  Словник чужослів Павло Штепа
4. сарбаз — САРБА́З, а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ. – Ой, що ж то бубни б'ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Я. Шпорта).  Словник української мови у 20 томах