1. Словник української мови в 11 томах

сарбаз

САРБА́З, а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії — рядовий регулярних військ.

— Ой, що ж то бубни б’ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Шпорта, Мужність, 1951, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сарбаз — сарба́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сарбаз — -а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сарбаз — Вояк перський Словник чужослів Павло Штепа
  4. сарбаз — САРБА́З, а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ. – Ой, що ж то бубни б'ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах