сарбаз
САРБА́З, а, ч.
У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ.
– Ой, що ж то бубни б'ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сарбаз — сарба́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сарбаз — -а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії – рядовий регулярних військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сарбаз — Вояк перський Словник чужослів Павло Штепа
- сарбаз — САРБА́З, а, ч. У Персії, а також у дореволюційній Середній Азії — рядовий регулярних військ. — Ой, що ж то бубни б’ють на світанку? Ой, що ж то сарбази кричать ізранку? (Шпорта, Мужність, 1951, 89). Словник української мови в 11 томах