сардачина

САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал. Зменш.-пестл. до сарда́к, серда́к.

Він був у короткій сардачині та й у постолах (Март., Тв., 1954, 183);

Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Тют., Вир, 1964, 8);

Дітям постелила [Лесиха] мішок і накрила кожухом. Сама чипіла над ними у сердачині (Стеф., І, 1949, 25).

Значення в інших словниках

1. сардачина — сардачи́на іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. сардачина — сердачина, -и, ж., зах. Зменш.-пестл. до сардак, сердак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сардачина — САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал. Зменш. до сарда́к, серда́к. Він був у короткій сардачині та й у постолах (Л. Мартович); Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Григорій Тютюнник)...  Словник української мови у 20 томах
4. сардачина — Сардачи́на, -ни ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають. Федьк. III. 110.  Словник української мови Грінченка