сардачина
САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал. Зменш.-пестл. до сарда́к, серда́к.
Він був у короткій сардачині та й у постолах (Март., Тв., 1954, 183);
Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Тют., Вир, 1964, 8);
Дітям постелила [Лесиха] мішок і накрила кожухом. Сама чипіла над ними у сердачині (Стеф., І, 1949, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сардачина — сардачи́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- сардачина — сердачина, -и, ж., зах. Зменш.-пестл. до сардак, сердак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сардачина — САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал. Зменш. до сарда́к, серда́к. Він був у короткій сардачині та й у постолах (Л. Мартович); Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
- сардачина — Сардачи́на, -ни ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають. Федьк. III. 110. Словник української мови Грінченка