1. Словник української мови у 20 томах

сардачина

САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал.

Зменш. до сарда́к, серда́к.

Він був у короткій сардачині та й у постолах (Л. Мартович);

Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Григорій Тютюнник);

Дітям постелила [Лесиха] мішок і накрила кожухом. Сама чипіла над ними у сердачині (В. Стефаник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сардачина — сардачи́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. сардачина — сердачина, -и, ж., зах. Зменш.-пестл. до сардак, сердак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сардачина — САРДАЧИ́НА, СЕРДАЧИ́НА, и, ж., заст., діал. Зменш.-пестл. до сарда́к, серда́к. Він був у короткій сардачині та й у постолах (Март., Тв., 1954, 183); Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині (Тют. Словник української мови в 11 томах
  4. сардачина — Сардачи́на, -ни ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають. Федьк. III. 110. Словник української мови Грінченка