сатин

САТИ́Н, у, ч. Атласиста з лицьового боку бавовняна або шовкова тканина.

Глафіра розгорнула шматок зеленого сатину, що найдужче сподобався (Чорн., Потік.., 1956, 395).

Значення в інших словниках

1. сатин — сати́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сатин — -у, ч. Атласиста з лицьового боку бавовняна або шовкова тканина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сатин — САТИ́Н, у, ч. Атласиста з лицьового боку бавовняна або шовкова тканина. Глафіра розгорнула шматок зеленого сатину, що найдужче сподобався (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
4. сатин — Сати́н, -ну, -нові; сати́новий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)