Словник української мови в 11 томах

саф’янець

САФ’Я́НЕЦЬ, ч., рідко.

1. род. нця. Те саме, що сап’я́нець 1.

2. род. нцю. Те саме, що сап’я́нець 2.

— А де ж ваші, хлопці, Славні запорожці, Чоботи саф’янці? — Наші саф’янці Забрали гетьманці (Укр.. думи.., 1955, 188).

Словник української мови (СУМ-11)