саф’яновий
САФ’Я́НОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до саф’я́н.
Вона стала перед дзеркалом, заломила сиву шапку, топнула саф’яновим чобітком (Шиян, Переможці, 1950, 115).
Словник української мови (СУМ-11)САФ’Я́НОВИЙ, а, е, рідко. Прикм. до саф’я́н.
Вона стала перед дзеркалом, заломила сиву шапку, топнула саф’яновим чобітком (Шиян, Переможці, 1950, 115).
Словник української мови (СУМ-11)