саєт
САЄ́Т, у, ч., САЄ́ТА, и, ж., заст. Гатунок тонкого англійського сукна.
Коли в кого жупан, то сама чиста саєта (П. Куліш, Вибр., 1969, 281);
// Гатунок оксамиту.
Саєти блищали (Мирний, І, 1949, 169);
*У порівн. Сонце сідало, ..у воді дерево грало, наче шовки та саєти (Ільч., Серце жде, 1939, 376);
// Вироби, одяг із цих тканин.
Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих (Сл. Гр.);
Далі за столами.. панство вельможне: убране в саєти, єдваби, златоглави (Стар., Облога.., 1961, 24);
Він ходив в саєтах, Жив у палатах (Фр., X, 1954, 151).
Словник української мови (СУМ-11)