саєтовий
САЄ́ТОВИЙ, рідко САЄТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до сає́т і сає́та;
// Зробл. із саєту, саєти.
Миро дороге лиснить на голові.. І капа на його одежу саєтову (Г.-Арт., Байки.., 1958, 188);
Небіжчицю обмили, одягли в дороге саєтове плаття (Добр., Очак. розмир, 1965, 300);
*Образно. Серпень зводить саєтові шати Вдалині, над крильми вітряка (Мас., Побратими, 1950, 144).
Словник української мови (СУМ-11)