свердляр
СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що свердлува́льник.
З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (Ком. Укр., 8, 1962, 28);
Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (Донч., II, 1956, 70).
Словник української мови (СУМ-11)