свердляр

свердля́р

-а, ч.

Те саме, що свердлувальник.

Значення в інших словниках

1. свердляр — свердля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. свердляр — СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що свердлува́льник. З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (з публіц. літ.); Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
3. свердляр — Свердля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. свердляр — СВЕРДЛЯ́Р, а́, ч. Те саме, що свердлува́льник. З великою теплотою гості називали імена ювілярів.., що стали фрезерувальниками, слюсарями, свердлярами високої кваліфікації (Ком. Укр., 8, 1962, 28); Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (Донч., II, 1956, 70).  Словник української мови в 11 томах