свердлій

СВЕРДЛІ́Й, я́, ч. Те саме, що свердлува́льник.

Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху, вкриваючи ним свердлія, все навколо (Досв., Вибр., 1959, 198).

Значення в інших словниках

1. свердлій — свердлі́й іменник чоловічого роду, істота свердлувальник  Орфографічний словник української мови
2. свердлій — -я, ч. Те саме, що свердлувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свердлій — СВЕРДЛІ́Й, я́, ч. Те саме, що свердлува́льник. Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху, вкриваючи ним свердлія, все навколо (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах