свердлій

СВЕРДЛІ́Й, я́, ч. Те саме, що свердлува́льник.

Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху, вкриваючи ним свердлія, все навколо (Досв., Вибр., 1959, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свердлій — свердлі́й іменник чоловічого роду, істота свердлувальник Орфографічний словник української мови
  2. свердлій — -я, ч. Те саме, що свердлувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свердлій — СВЕРДЛІ́Й, я́, ч. Те саме, що свердлува́льник. Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху, вкриваючи ним свердлія, все навколо (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах