светрик

СВЕ́ТРИК, а, ч. Зменш. до светр.

З кола на середину зали вийшла незнайома Бронкові.. дівчинка у нитяному біленькому светрику (Вільде, Сестри.., 1958, 234).

Значення в інших словниках

1. светрик — све́трик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. светрик — -а, ч. Зменш. до светр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. светрик — СВЕ́ТРИК, а, ч. Зменш. до светр. З кола на середину зали вийшла незнайома Бронкові .. дівчинка у нитяному біленькому светрику (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах