светрик

СВЕ́ТРИК, а, ч. Зменш. до светр.

З кола на середину зали вийшла незнайома Бронкові.. дівчинка у нитяному біленькому светрику (Вільде, Сестри.., 1958, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. светрик — све́трик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. светрик — -а, ч. Зменш. до светр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. светрик — СВЕ́ТРИК, а, ч. Зменш. до светр. З кола на середину зали вийшла незнайома Бронкові .. дівчинка у нитяному біленькому светрику (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах