свиставка

СВИСТА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що свисто́к 1.

Свиставка на паровозі засвистала так голосно, що що́ хлопці, а й сама Савчиха налякалася (Мак., Вибр., 1954, 99);

Собаки голосно забрехали, і в панському будинку на поверсі розсвітили. Близько зафуркотіла свиставка вартового, і їй відповіли в двох кінцях (Ірчан, II, 1958, 86);

На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки (Фр., VIII, 1952, 364).

Значення в інших словниках

1. свиставка — Свиста́вка: — тут: труба [51]  Словник з творів Івана Франка
2. свиставка — свиста́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. свиставка — див. свисток  Словник синонімів Вусика
4. свиставка — -и, ж., розм. Те саме, що свисток 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. свиставка — СВИСТА́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що свисто́к 1. Свиставка на паровозі засвистала так голосно, що що́ хлопці, а й сама Савчиха налякалася (О.  Словник української мови у 20 томах
6. свиставка — Сви́ставка, -ки, -ці; -тавки, -вок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)