свитинка

СВИТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до свити́на.

Поїхала ж наша Мелася хоч і в свитинці, та у колясці, мов панночка… (Кв.-Осн., II, 1956, 370);

Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса — кличе Василька одягатись (Вас., І, 1959, 208).

Значення в інших словниках

1. свитинка — свити́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. свитинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свитина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свитинка — СВИТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до свити́на. Поїхала ж наша Мелася хоч і в свитинці, та у колясці, мов панночка... (Г. Квітка-Основ'яненко); Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса – кличе Василька одягатись (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. свитинка — Свитина, -ни ж. = свита. Гол. Од. 44. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Мет. 38. ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок.... Шевч. 79.  Словник української мови Грінченка