свободолюбний

СВОБОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний.

Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий! В тяжку хвилину твого життя [період війни] прийми від мене, від сина твого рідного, — слово бадьорості й привіту! (Тич., III, 1957, 158).

Значення в інших словниках

1. свободолюбний — свободолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. свободолюбний — див. вільний  Словник синонімів Вусика
3. свободолюбний — -а, -е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свободолюбний — Волелюбний  Словник чужослів Павло Штепа
5. свободолюбний — СВОБОДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить свободу, незалежність, який прагне до свободи, незалежності; волелюбний. Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий!...  Словник української мови у 20 томах
6. свободолюбний — ВОЛЕЛЮ́БНИЙ (який любить волю, свободу, прагне до неї), СВОБОДОЛЮ́БНИЙ. Волелюбна людина; Народе український! Народе свободолюбний, духом своїм незламний, прекрасний і великий! В тяжку хвилину твого життя прийми від мене, від сина твого рідного, — слова бадьорості й привіту! (П. Тичина).  Словник синонімів української мови