святенько
СВЯ́ТЕНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3.
Й для Кам’янця сумного Святенько буває, Коли весь він веселіє, Життям відживає (Рудан., Тв., 1959, 453);
— Знаєте що, кумонько, ми собі сьогодні обоє гарненько оглянемо грунтець,.. завтра не можна! Завтра святенько, наше будівницьке свято (Фр., III, 1950, 116).
Словник української мови (СУМ-11)