Словник української мови в 11 томах

святительський

СВЯТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до святи́тель.

Нижній пояс абсиди [церкви] відводиться під святительський чин: отці церкви Григорій Богослов, Іоанн Златоуст (Загреб., Диво, 1968, 630).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. святительський — святи́тельський прикметник церк.  Орфографічний словник української мови
  2. святительський — -а, -е, церк. Прикм. до святитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святительський — СВЯТИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до святи́тель. Нижній пояс абсиди [церкви] відводиться під святительський чин: отці церкви Григорій Богослов, Іоанн Златоуст (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах