святці
СВЯ́ТЦІ, ів, мн. Церковна книга, в якій подано списки святих і церковних свят у календарному порядку.
Чернець святці розгортає, а на молодиць поглядає (Укр.. присл.., 1963, 225);
Одна тілько Килина Іванівна, .. завжди з святцями у руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Мирний, І, 1954, 148);
Назвали хлопчика Гнатом, хоча у святцях на цей день припадало зовсім інше ім’я (Мур., Бук. повість, 1959, 191).
Словник української мови (СУМ-11)