свіжішати
СВІЖІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що свіжі́ти.
Вітер чимдалі свіжішав (Ткач, Жди.., 1959, 31);
// безос.
Надворі почало свіжішать. Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку (Н.-Лев., І, 1956, 66);
Вітрець налітав поривами, і з кожною хвилиною свіжішало (Донч., V, 1957, 572).
Словник української мови (СУМ-11)