свіжіти

СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.);

// безос. Холоднішати (про погоду).

Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Вовчок, І, 1955, 317).

2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати.

Трясли [розвідники] на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду, борюкаючись і жируючи під своїм крислатим зеленим душем (Гончар, III, 1959, 436).

3. Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.).

Од вітрів свіжіють небосхили (Дмит., Вірші.., 1949, 11).

Значення в інших словниках

1. свіжіти — свіжі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. свіжіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.). || безос. Холоднішати (про погоду). 2》 Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати. 3》 Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свіжіти — СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.); // безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Марко Вовчок). 2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. свіжіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.  Словник синонімів української мови
5. свіжіти — Свіжіти, -жію, -єш гл. Свѣжѣть.  Словник української мови Грінченка