свіжіти

свіжі́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.).

|| безос. Холоднішати (про погоду).

2》 Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.); набиратися сил, бадьорості; здоровшати.

3》 Ставати яскравішим, густішим (про колір, забарвлення і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. свіжіти — свіжі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. свіжіти — СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.); // безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Марко Вовчок). 2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. свіжіти — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.  Словник синонімів української мови
4. свіжіти — СВІЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати холоднішим (про вітер, воду і т. ін.); // безос. Холоднішати (про погоду). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Вовчок, І, 1955, 317). 2. Набувати кращого, здоровішого вигляду (після відпочинку, купання і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. свіжіти — Свіжіти, -жію, -єш гл. Свѣжѣть.  Словник української мови Грінченка