світанковий

СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до світа́нок 1.

Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (Коз., Листи.., 1967, 278);

Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні, і ноги студила колюча світанкова роса (Мур., Бук. повість, 1959, 25);

Крізь дим, і вогонь, і негоду в похмурий світанковий час до наших окопів зі сходу пробився моторний баркас (Уп., Вітчизна миру, 1951, 71);

*Образно. Література України прийняла до серця світанкові пісні сестри Білорусії (Мас., Життя.., 1960, 7).

Значення в інших словниках

1. світанковий — світа́нко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світанковий — див. світлий  Словник синонімів Вусика
3. світанковий — -а, -е. Прикм. до світанок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. світанковий — СВІТА́НКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до світа́нок 1. Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (В. Козаченко); Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні, і ноги студила колюча світанкова роса (І.  Словник української мови у 20 томах
5. світанковий — ПЕРЕДРАНКО́ВИЙ (який передує ранку, відбувається, буває перед ранком), ПЕРЕДРА́НІШНІЙ, НАДРА́ННІЙ, ПЕРЕДРА́ННІЙ рідше; СВІТАНКО́ВИЙ, СВІТОВИ́Й (який відбувається на світанку); ДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІТА́НКОВИЙ, ПЕРЕДДОСВІ́ТНІЙ, ПЕРЕДСВІ́ТНІЙ, ДОСВІТКО́ВИЙ...  Словник синонімів української мови