світелка
СВІТЕ́ЛКА, и, ж. Невелика світлиця.
Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав, Світелки, сіни обходивши, Собі убори добирав (Котл., І, 1952, 171);
Приємно тепер зайти і в світлицю, і в дівочі світелки, і в пристінок, і в пекарню, і навіть на кухню (Стельмах, І, 1962, 414).
Словник української мови (СУМ-11)