світлокосий
СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами.
Повернувся він з армії після війни,-— зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 80).
Словник української мови (СУМ-11)СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами.
Повернувся він з армії після війни,-— зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 80).
Словник української мови (СУМ-11)