Словник української мови в 11 томах

світлолюб

СВІТЛОЛЮ́Б, а, ч. Світлолюбна рослина.

Підсніжники — світлолюби: їм треба встигнути відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя і закриє від них сонячне проміння (Веч. Київ, 9.III 1957, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. світлолюб — світлолю́б іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. світлолюб — -а, ч. Світлолюбна рослина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світлолюб — СВІТЛОЛЮ́Б, а, ч. 1. Світлолюбна рослина. Проліски – світлолюби: їм треба встигнути відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя і закриє від них сонячне проміння (з газ.). 2. Той, хто любить світло (про людину). Ми світлолюби і ненависники ночі (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах