Словник української мови в 11 томах

світом

СВІ́ТОМ, присл. На світанку.

Увечері панич пішов.. та вернувся аж світом (Мирний, III, 1954, 168);

Цілу ніченьку гуляла [Хівря], співала.. та танцювала, світом в двір вернулася (Григ., Вибр., 1959, 102).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. світом — сві́том прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. світом — присл. На світанку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світом — СВІ́ТОМ, присл. На світанку. Увечері панич пішов .. та вернувся аж світом (Панас Мирний); Цілу ніченьку гуляла [Хівря], співала .. та танцювала, світом в двір вернулася (Грицько Григоренко).  Словник української мови у 20 томах
  4. світом — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил.  Словник синонімів української мови
  5. світом — Світом нар. На разевѣтѣ. Левиц. І. 31. Ой заболіла голівонька світом. Грин. III. 628.  Словник української мови Грінченка