світосяйний

СВІТОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Осяяний світлом.

На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати, — Та тільки змівши геть лиху порфіру, Свою ми спілку освятили щиру Огнями світосяйної мети (Рильський, III, 1961, 48).

Значення в інших словниках

1. світосяйний — світося́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світосяйний — -а, -е, поет. Осяяний світлом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світосяйний — СВІТОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Осяяний світлом. І хоч тяжкі іще дороги До світосяйного кінця, З'єднала воля перемоги Всі чесні голови й серця (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах