свічковий
СВІЧКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́чка.
У севастопольському Морському соборі ішла урочиста відправа.. Густі пахощі ладану мішалися з запахом свічкового чаду (Гончар, II, 1959, 203);
// Признач. для виробництва свічок.
На м’якому сонці білила [Дарина] віск для монастирського свічкового заводу (Стельмах, І, 1962, 319);
// Признач. для свічок.
Свічковий ставець.
Словник української мови (СУМ-11)