сеанс
СЕА́НС, у, ч.
1. Виконання, здійснення чого-небудь (роботи, лікування та ін.) у певний проміжок часу без перерви, а також проміжок часу безперервного виконання чогось.
Я тільки раз в житті могла витримати один сеанс [спіритизму] до кінця (Л. Укр., V, 1956, 396);
Щоразу сеанси малювання затягались (Ільч., Серце жде, 1939, 342);
З початку польоту зі станцією «Марс-1» було проведено понад 50 сеансів радіозв’язку (Рад. Укр., 29.I 1963, 1).
2. Демонстрування, показ чого-небудь (кінокартини, шахової гри тощо) без перерви протягом певного проміжку часу.
Одного разу ми пішли в кіно аж на Сінній площі. Я, Ромка, Женя і Юрчик. Після сеансу їхали назад трамваєм (Сміл., Сашко, 1957, 216).
Словник української мови (СУМ-11)