Словник української мови в 11 томах

севрюжачий

СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрю́га.

Севрюжача ікра;

// Пригот. із севрюги.

Севрюжача юшка.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. севрюжачий — севрю́жачий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. севрюжачий — -а, -е. Прикм. до севрюга. Севрюжача ікра. || Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. севрюжачий — СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрю́га. Севрюжача ікра; // Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.  Словник української мови у 20 томах