Великий тлумачний словник сучасної мови

севрюжачий

севрю́жачий

-а, -е.

Прикм. до севрюга. Севрюжача ікра.

|| Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. севрюжачий — севрю́жачий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. севрюжачий — СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрю́га. Севрюжача ікра; // Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.  Словник української мови у 20 томах
  3. севрюжачий — СЕВРЮ́ЖАЧИЙ, а, е. Прикм. до севрю́га. Севрюжача ікра; // Пригот. із севрюги. Севрюжача юшка.  Словник української мови в 11 томах