секрет
СЕКРЕ́Т¹, у, ч.
1. Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця.
[Печариця (сідає, наче сам до себе):] Бажав би я знати, що то за секрети шепче одна панночка другій на вушко? (Мирний, V, 1955, 145);
— Я не маю ніяких секретів вам говорити (Фр., VI, 1951, 188);
З Юрком у Степана Федоровича завелись якісь секрети (Коз., Вибр., 1947, 19);
// чого. Прихована причина.
Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть. Весь секрет метаморфози у тому, що він перший пошив собі форму (Коцюб., III, 1956, 165);
Найголовніше джерело «Енеїди» [І. Котляревського] — реальна тогочасна дійсність, а секрет її вічного успіху — в талановитому, майстерному відтворенні життя (Ком. Укр., 9,1969, 87);
// Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого-небудь).
— Рідина, яку ви бачите в водозборах,.. не проста вода. Це насичений хімічний розчин. Формула розчину — мій секрет (Смолич, І, 1958, 69);
Почала опановувати секрети в’язання й Поля (Автом., Щастя.., 1959, 7);
Виробничі секрети мають місце не тільки в промисловості, але й у сільському господарстві, коли воно ведеться на капіталістичній основі (Ком. Укр., 4, 1962, 34).
◊ Видава́ти (ви́дати) секре́т — розповідати комусь про те, що старанно приховувалося; розголошувати таємницю.
Соромилась [Марта Кирилівна] говорити далі, щоб не видати секрету (Н.-Лев., VI, 1966, 28);
Держа́ти (трима́ти) в секре́ті — старанно оберігати таємницю чого-небудь, приховувати щось.
Держімо у секреті, Чому ми, друже мій, цвітіння любим третє! (Рильський, III, 1961, 193);
Зважаючи на важливість цієї експедиції [на Камчатку і Курильські острови], Петро І тримав мету й завдання її в секреті (Видатні вітч. геогр.., 1954, 20);
Не секре́т — відомо всім.
— Не секрет, крові пролито багато, але то необхідність змушувала нас (Гончар, II, 1959, 404);
Під [вели́ким] секре́том; рідше По секре́ту — таємно від інших; вимагаючи збереження таємниці сказаного.
Що тобі привезти, дитиночко моя, на ялинку? Скажи мені під секретом на вушко (Коцюб., III, 1956, 170);
Десь тут Тимко під великим секретом показував на пташині гнізда і жовторотих заїдастах пташенят (Тют., Вир, 1964, 519);
Чоловік одразу ж подався до дядька Володимира та й по секрету нараяв йому підсипати квочку лише довгоносими яйцями, бо, мовляв, з них виходять самі курочки (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 48);
Розкрива́ти (розкри́ти) секре́т чого — виявляти внутрішню суть явища, предмета.
— Це, Агафіє Кирилівно, — хімія, — поважно пояснив Юша.— Я зараз розкрию секрет (Донч., V, 1957, 388);
Секре́т полішине́ля див. полішине́ль.
2. Потайний пристрій у механізмах, предметах домашнього вжитку тощо.
Він заявив, що його годинник має в собі ще один секрет, якого досі він не вказав нікому (Фр., IV, 1950, 206);
Замок із секретом.
◊ Скри́нька з секре́том див. скри́нька.
3. військ. Додатковий сторожовий пост із кількох осіб, виставлений таємно на найбільш небезпечних підступах з боку противника, а також місце розташування такого поста.
Секрети попереджені, що зараз має вийти розвідка (Кач., Вибр., 1953, 380);
Старенька мати.. дуже частенько навідувалась в найближчий від кордону, найпотаємніший секрет і вела розмову з своїм Антосем (Збан., Між.. людьми, 1955, 32).
СЕКРЕ́Т², у, ч., фізл. Речовина, яку виробляють залози людини й тварини (слина, шлунковий сік і т. ін.).
Орбітальна залоза здатна концентрувати кальцій і калій: кількість їх в секреті цієї залози більша, ніж в плазмі крові (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 32).
Словник української мови (СУМ-11)