секрет
секре́т
I -у, ч.
1》 Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця.
|| чого. Прихована причина.
|| Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого-небудь). Видавати секрет. Держати в секреті.
Не секрет — відомо всім.
Під [великим] секретом; рідше По секрету — таємно від інших; вимагаючи збереження таємниці сказаного.
Розкривати секрет чого — виявляти внутрішню суть явища, предмета.
2》 Потайний пристрій у механізмах, предметах хатнього вжитку тощо. Замок із секретом.
3》 військ. Додатковий сторожовий пост із кількох осіб, виставлений таємно на найбільш небезпечних підступах з боку противника, а також місце розташування такого поста.
II -у, ч., фізіол.
Речовина, яку виробляють залози людини й тварини (слина, шлунковий сік і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови